(no subject)

[koshechkina]

У мене серед друзів є деякі, хто дотримується толлерантного відношення до сепаратистів, які воюють зараз на боці російських терористів. Я довгий час терпіла цю толернантність ... адже постійно намагаєшся думати, що у кожної людини є своє бачення світу, свої думки. Але коли сьогодні я прочитала новину про збитий літак, з українскькими військовими...
Моє терпіння і толерантне ставлення, по відношенню до моїх толерантних друзів, вмить зникло. Я не хочу слухати, що у сепаратистів свої ідеї і вони готові боротися за них до кінця. До смерті. Це все "добре", але Україні з цими тварюками не по дорозі. Українці захищають свої землі, свої інтереси. І якщо якась купка виродків незадоволена тим, що Україна вирішила відштовхнутися від Росії з останніх сил і піти у вільне плавання, вийти з-під російського каблука, хлопці, реально вже втомилися вам повторювати: чемодан-вокзал-Росія. Вперед. Ніхто вас не тримає насильно в Україні. Ви маєте людськє право на вибір, як вам, особисто жити, но ви не маєте ніякого права гвалтувати Украину та український народ. Ви не маєте жодного права на цей кривавий деребан будь-якої країни, будь то Україна, чи Росія. Дякуйте Богові, шо ви зараз живете не в Росії, інакше ви вже давно були мертві, та зверху спостерігали як українці будують нову країну.

вибачаюсь за мій суржик. Я так давно не писала і не спілкувалася українською мовою ... :)