koshechkina (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
koshechkina) wrote2014-09-20 09:54 pm
koshechkina) wrote2014-09-20 09:54 pm
Entry tags:
Моє місто вишиванкове.
Не могу не забрать себе!!! :)
Это фердипердозно! Представляю какая там была безумная энергетика!!!!
Оригинал взят у![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
kitsune_xu в Моє місто вишиванкове.
Это фердипердозно! Представляю какая там была безумная энергетика!!!!
Оригинал взят у
kitsune_xu в Моє місто вишиванкове.Цьогоріч День незалежності неабиякий привід для всіх українців пишатися тим, що ми є нація.
І це не пустий звук.
Праві ті, хто каже, що біда є цементом для народу. Люди стають більш уважнішими до тих речей, що раніш були для них непомітними.
24.08.2014 року почалось як і решта вихідних днів - на дачі))) Арбайтен з ранку до обіду. Потім сіли в автівку і поїхали до міста перевдягатися, бо парад вишиванок у місті!
Всі ми вдяглися у вишиванки. Я вдягла і віночка зі стрічками.
Як виходили з під`їзду, бабусі захлинулися від емоцій))) Щупали наші вишиванки, цокали язиками і питалися де ж такє можна придбати?)))
Коли ми потрапили до площі, де нині стоїть "стакан" замість тов. Ульянова-Леніна, я побачила перших "вершників" параду вишиванок нашого міста.
Люди йшли всміхнені, з повітряними кульками, у вишиванках і просто у парадньому вбранні.
Але що ближче до центра, то натовп ставав все більш "вишиванковим".
Я не очікувала такого.
Мій Кременчук? Ти так вбрався у вишиванки? А де ж ти їх понабирав?
Ще торіч свято "Незалежності" було зайвим приводом відпочити, виїхати на природу з шашличком... А тут, майже шоу від кутюр!!! Вишиванки ручної роботи, сукенькі на дівчатах із льону та шикарною вишивкою ручної роботи, сорочки на парубках та дядьках, віночки на головках дівчат, квіти у волоссі, патріотичні надписи на майках у молоді...
Кременчук! Коли ти став таким "українським"?
Здається вистачило півроку, щоб кременчужани стали пишатися тими ким вони є...
Зима 2014 року стала рубіконом... так мені здається.
Маю змогу порівняти настрої серпня 2013 і серпня цього року....
А ще от що дуже вразило: люди всміхнені. Всміхнені і щирі! Ніхто не відвертався від об`єктиву фотокамери, навіть позували! Навіть дозволяли дітлахів фотографувати... Всі були єдині у своєму настрої. Такого Кремя я ще не бачила.
Я б хотіла, щоб так і залишилося...
Як потім ми зрозуміли, центральне дійство відбулося біля КредМашу. То ми йшли на зустіч тим, хто приймав участь у конкурсі вишиванок.
А ось ця пані дуже патріотично вдягнена у кольори національного стягу
Центральная площа.
Окремо хочу відмітити малечу.
Ці пупсики і так примушують нас - дорослих - всміхатися до них, бо вони є диво за своєю природою.
На святі я побачила таку красу, що моє серце билося швидко та солодко:
А ось це диво
А ці майже лісові мавки
Пані Софія підкорила моє серце автомобілістки... Хочу собі такий номер (зі своїм ім`ям))))
А тим часом люди відпочивають, насолоджуються
Окремо треба звернути увагу на патріотизм мешканців, який перекинувся і на їх улюбленців.
На дітлахах вишиваночки з віночками виглядали дуже мило, але ж на песиків у вишиванках не було сил дивитися без сміху і захвату:
Лєврєточка у вишиванці
А це бідний Йорік.
Але його бідним назвати можна тільки з огляду на те, що в нього така шикарна хазяйка))) Червоні черевички, червона спідничка, віночок з маків на довгому чорному волоссі... А ніжки... І як би не його файна вишиванка, вся увага б була прикута до її ніжок)))
А це сурйозний пан спаніель-козак
"Сімейна світлина"
А це патріотичний хаскі
А ще були дівчата-роллери.
Мій чоловік не втерпів і зробив світлину у колі чарівних панянок у коротких спідничках на роликах для свого старшого брата... Хизуються один перед одним.
Старший Гєна - тролль 100500-го рівня, мій коханий десь там навздоганяє)))
Їх не можна пускати до людей. Зашуткують, запудрять мізки)))
Ех... мої любі хлопці! Аби ж ви такими і залишилися!
А тут кременчужани писали свої побажання: "Я люблю тебе Україно!", "Нехай не буде війни"...
Тим часом натовп схлинув, люди йшли в напрямку парку, до Дніпра. І ми теж рушили
Поки йшли, понад дорогою були розташовані Швидка, Пожежна та ДАЇшники.
Мій чоловік невтерпів і запросив сфоткатися медсестру зі "швидкої. Вона навіть на роботі була у вишиванці
А це взагалі зворушлива світлина.
Скоро буде ще на одного українця в нас більше...
Як виявилось, Кременчук вишиванковий був не тільки зі своїх мешканців та їх домашніх улюбленців, а ще й з їх вишиванкових "залізних коней"
Мрію й собі "ластівочку" вдягти у вишиванку
А цей хлопець - правильний хлопець!
Забажала світлину з його майкою
Каже: "Та я ващєта вадітєль... Ну єслі очєнь нравіца моя майка, то пожалуста!")))
А ще був концерт з волинкою.
А нам всміхалися та позували
Ну і на останок - маленьке всміхнене дівча.
Мій Кременчук!
Я тебе любила завжди.
Тепер я тебе люблю ще більше!
Дякую тобі за те, що ти є українським не дивлячись ні на що!
Слава Україні!
А героям, що зараз боронять наш спокій, забезпечують ці невимушені та щирі посмішки, що кладуть своє життя за нас та за дітей, що народяться невдовзі - С Л А В А!!!!!
І це не пустий звук.
Праві ті, хто каже, що біда є цементом для народу. Люди стають більш уважнішими до тих речей, що раніш були для них непомітними.
24.08.2014 року почалось як і решта вихідних днів - на дачі))) Арбайтен з ранку до обіду. Потім сіли в автівку і поїхали до міста перевдягатися, бо парад вишиванок у місті!
Всі ми вдяглися у вишиванки. Я вдягла і віночка зі стрічками.
Як виходили з під`їзду, бабусі захлинулися від емоцій))) Щупали наші вишиванки, цокали язиками і питалися де ж такє можна придбати?)))
Коли ми потрапили до площі, де нині стоїть "стакан" замість тов. Ульянова-Леніна, я побачила перших "вершників" параду вишиванок нашого міста.
Люди йшли всміхнені, з повітряними кульками, у вишиванках і просто у парадньому вбранні.
Але що ближче до центра, то натовп ставав все більш "вишиванковим".
Я не очікувала такого.
Мій Кременчук? Ти так вбрався у вишиванки? А де ж ти їх понабирав?
Ще торіч свято "Незалежності" було зайвим приводом відпочити, виїхати на природу з шашличком... А тут, майже шоу від кутюр!!! Вишиванки ручної роботи, сукенькі на дівчатах із льону та шикарною вишивкою ручної роботи, сорочки на парубках та дядьках, віночки на головках дівчат, квіти у волоссі, патріотичні надписи на майках у молоді...
Кременчук! Коли ти став таким "українським"?
Здається вистачило півроку, щоб кременчужани стали пишатися тими ким вони є...
Зима 2014 року стала рубіконом... так мені здається.
Маю змогу порівняти настрої серпня 2013 і серпня цього року....
А ще от що дуже вразило: люди всміхнені. Всміхнені і щирі! Ніхто не відвертався від об`єктиву фотокамери, навіть позували! Навіть дозволяли дітлахів фотографувати... Всі були єдині у своєму настрої. Такого Кремя я ще не бачила.
Я б хотіла, щоб так і залишилося...
Як потім ми зрозуміли, центральне дійство відбулося біля КредМашу. То ми йшли на зустіч тим, хто приймав участь у конкурсі вишиванок.
А ось ця пані дуже патріотично вдягнена у кольори національного стягу
Центральная площа.
Окремо хочу відмітити малечу.
Ці пупсики і так примушують нас - дорослих - всміхатися до них, бо вони є диво за своєю природою.
На святі я побачила таку красу, що моє серце билося швидко та солодко:
А ось це диво
А ці майже лісові мавки
Пані Софія підкорила моє серце автомобілістки... Хочу собі такий номер (зі своїм ім`ям))))
А тим часом люди відпочивають, насолоджуються
Окремо треба звернути увагу на патріотизм мешканців, який перекинувся і на їх улюбленців.
На дітлахах вишиваночки з віночками виглядали дуже мило, але ж на песиків у вишиванках не було сил дивитися без сміху і захвату:
Лєврєточка у вишиванці
А це бідний Йорік.
Але його бідним назвати можна тільки з огляду на те, що в нього така шикарна хазяйка))) Червоні черевички, червона спідничка, віночок з маків на довгому чорному волоссі... А ніжки... І як би не його файна вишиванка, вся увага б була прикута до її ніжок)))
А це сурйозний пан спаніель-козак
"Сімейна світлина"
А це патріотичний хаскі
А ще були дівчата-роллери.
Мій чоловік не втерпів і зробив світлину у колі чарівних панянок у коротких спідничках на роликах для свого старшого брата... Хизуються один перед одним.
Старший Гєна - тролль 100500-го рівня, мій коханий десь там навздоганяє)))
Їх не можна пускати до людей. Зашуткують, запудрять мізки)))
Ех... мої любі хлопці! Аби ж ви такими і залишилися!
А тут кременчужани писали свої побажання: "Я люблю тебе Україно!", "Нехай не буде війни"...
Тим часом натовп схлинув, люди йшли в напрямку парку, до Дніпра. І ми теж рушили
Поки йшли, понад дорогою були розташовані Швидка, Пожежна та ДАЇшники.
Мій чоловік невтерпів і запросив сфоткатися медсестру зі "швидкої. Вона навіть на роботі була у вишиванці
А це взагалі зворушлива світлина.
Скоро буде ще на одного українця в нас більше...
Як виявилось, Кременчук вишиванковий був не тільки зі своїх мешканців та їх домашніх улюбленців, а ще й з їх вишиванкових "залізних коней"
Мрію й собі "ластівочку" вдягти у вишиванку
А цей хлопець - правильний хлопець!
Забажала світлину з його майкою
Каже: "Та я ващєта вадітєль... Ну єслі очєнь нравіца моя майка, то пожалуста!")))
А ще був концерт з волинкою.
А нам всміхалися та позували
Ну і на останок - маленьке всміхнене дівча.
Мій Кременчук!
Я тебе любила завжди.
Тепер я тебе люблю ще більше!
Дякую тобі за те, що ти є українським не дивлячись ні на що!
Слава Україні!
А героям, що зараз боронять наш спокій, забезпечують ці невимушені та щирі посмішки, що кладуть своє життя за нас та за дітей, що народяться невдовзі - С Л А В А!!!!!